Скасування пенсій в Україні. Чи правда це, і як жити без них

Скасування пенсій в Україні. Чи правда це, і як жити без них




Експерти вважають, що українці могли б отримувати соціальні виплати з бюджету Об этом сообщает rossiarusskie.in.ua со ссылкой на СМИ.


Ідея щодо скасування єдиного соціального внеску (ЄСВ), озвучена нещодавно міністром економрозвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофієм Миловановим, викликала стурбованість у теперішніх та майбутніх пенсіонерів. Незважаючи на те, що, за словами самого Милованова, теза була кинута як «пропозиція до дискусії про те, яка податкова система нам потрібна», більшість розцінила це як попередження, що разом з ЄСВ будуть скасовані і пенсії. Оскільки левова частка ЄСВ йде саме як внесок працюючих людей до Пенсійного фонду.




5dc4a543c1c43_01


Сайт «Сьогодні» спробував розібратися, чи дійсно скасування ЄСВ означає ліквідацію пенсій і чи можливо таке в принципі.


Пенсії платять не в усіх країнах


Почнемо, мабуть, з того, що таке ЄСВ і що таке пенсії.


Пенсійна система України дісталася нам у спадок від СРСР і не змінювалася за всю історію незалежної України. А ось єдиний соціальний внесок існував не завжди. Його ввели в 2011 році, і він об’єднав в собі чотири внески, які існували до цього: до Пенсійного фонду, до фонду страхування на випадок безробіття, фонд страхування з тимчасової втрати працездатності та фонду страхування від нещасних випадків на виробництві. Відповідно, ЄСВ – це не тільки пенсії, але ще і лікарняні, виплати по безробіттю і в зв’язку з нещасними випадками на виробництві (але цікаво, що ніхто не пов’язав можливе скасування ЄСВ з імовірною скасуванням лікарняних та інших перерахованих виплат).


Треба відзначити, що ЄСВ – це не податок, а різновид страхування. А точніше, вид соціального страхування. Різниця між податком і страховкою полягає в тому, що податок людина або організація платять безповоротно, а страхові внески рано чи пізно повертаються до платника (в залежності від умов страхування). Так, пенсійні внески, або пенсійне страхування, повертається до платника у вигляді пенсій. Саме тому пенсіями правильно називати саме ті виплати, які отримує людина, що здійснювала впродовж ряду років страхові внески саме на ці цілі. А ось ті, хто з якихось причин не працював або працював без офіційного працевлаштування і не робив відрахувань до Пенсійного фонду, після досягнення пенсійного віку отримують не пенсії, а соціальну допомогу від держави. Як і люди з інвалідністю, і ряд інших категорій.


Соціальне страхування в тому чи іншому вигляді існує в усіх країнах. А ось такий його підвид, як пенсійне страхування і, відповідно, пенсії – далеко не скрізь. Зазвичай, перераховуючи країни, де пенсій немає взагалі, називають такі, м’яко кажучи, слабо розвинені держави, як Танзанія, Афганістан, Нігер та ряд інших. До них зазвичай додають і ті країни, в яких пенсії отримують менше 10% населення: Гамбія, Таїланд, Пакистан, Індія, Китай... Але насправді країн, в яких не існує пенсійних виплат, набагато більше. І серед них є ті, які «слаборозвиненими» не вважаються. Наприклад, Грузія.


Люди похилого віку в Грузії отримують гроші після досягнення пенсійного віку. Однак це не пенсії (в сенсі, не повернення страхових виплат), а соціальна допомога від держави. Система накопичувальних пенсій (тобто пенсійних відрахувань) була там введена тільки в цьому році.


«Грузини в якийсь момент зрозуміли, що у них не вистачає коштів на виплату пенсій. Солідарна страхова система не дуже добре працювала, і ще при Касі Бендукідзе вони скасували аналог нашого ЄСВ і виплату пенсій. При цьому вони дуже суттєво зменшили і кількість податків, і обсяг. І стали платити незахищеним громадянам певні суми просто з бюджету. Ми розмовляли з Джабою Ебаноідзе, який тоді очолював службу прибутків Грузії, і він говорив, що ця реформа була досить успішною. Для людей, у яких раніше пенсії були мізерні, призначення соціальної виплати з бюджету стало певним рішенням проблем. Плюс після зменшення оподаткування економіка країни стала досить білою», – розповідає економічний експерт, президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.


Не ЄСВ єдиним


Взагалі, моделей пенсійного забезпечення, а також джерел збору грошей на пенсії і соціальні виплати існує безліч. Причому аналогів нашому ЄСВ досить мало (хіба що у Великій Британії соціальні податки і відрахування збираються в «один котел»). Проте в багатьох європейських країнах гроші на гарантовані пенсійні (соціальні) виплати збираються не у вигляді страхових відрахувань, а як податки з роботодавців та працівників. А вже соціальне страхування є обов’язком або правом тільки працюючих громадян.


Власне, про схожу систему, принаймні і говорив міністр економрозвитку: скасувати обов’язковий соціальний внесок, компенсувавши його податками.


«Я розумію, що сьогодні це неможливо, але я б розглянув таку податкову реформу.


1. Скасувати ЄСВ.


2. Максимально знизити податок на дохід фізичних осіб.


3. Для компенсації підняти податок на нерухомість.


4. Також для компенсації підняти податок на землю та інші активи.


5. Поліпшити збір податків на нерухомість та інші активи.


6. Не чіпати ПДВ. Поліпшити збір.


7. Продовжувати детінізацію економіки прямими і непрямими методами.


8. Надавати державну підтримку бізнесу тільки за умови роботи в білу та створення достатньої кількості робочих місць», – написав міністр.




5dc4a5ac3e861


Пенсії безпосередньо з бюджету: чи можливо це в Україні


На даний час чимало держав змінюють або шукають нові форми пенсійного забезпечення своїх громадян. Тривалість життя зростає, нації старіють. Солідарні системи пенсійного забезпечення, коли працюють за рахунок відрахувань з власних зарплат і повинні «годувати» пенсіонерів, відживають свій вік повсюдно. В Україні, до того ж, спостерігається відтік працездатного населення. Тому вже зараз мало не половина пенсій, що виплачуються українським пенсіонерам, – це фактично якісь податки. Наприклад, за 2018 рік власні доходи Пенсійного фонду (від ЄСВ) склали 202 млрд грн, а 150 млрд Фонд отримав у вигляді дотацій з держбюджету, який наповнюється переважно за рахунок податків.


«Можливо, і Україні доведеться йти за грузинською моделлю, тому що Пенсійний фонд постійно дефіцитний, а ЄСВ і податок на доходи фізичних осіб, які в сумі складають 41,5% зарплат, – це істотна причина тінізації економіки. В Україні працівника не хвилює, які податки платить з його зарплати роботодавець. Він це не цінує. Його хвилює виключно те, скільки він отримає на руки. На відміну від цивілізованих країн, де всі давним-давно звикли платити податки самостійно. У світі часто громадяни платять податки на доходи фізичних осіб раз на рік, включаючи податки із зарплати, з інших доходів. І якщо роботодавці виконують функцію агента, то тільки частково, на мінімальну ставку. Зараз в Україні розглядається можливість істотно зменшити оподаткування зарплат. Наприклад, припинити брати ЄСВ і платити пенсію з бюджету. А замість ЄСВ підняти податки, які складніше заховати. Наприклад, можна підняти податок на додану вартість, який складно заховати, оскільки існують автоматизовані системи збору ПДВ. Сьогодні він становить 20%, а можна його підняти, умовно кажучи, до 23%. В цьому випадку ЄСВ буде не дуже-то і потрібним», – вважає Тарас Козак.


Втім, в Грузії така реформа проводилась в період серйозної кризи. В Україні сьогодні провести її буде набагато складніше, вважає експерт. Але він впевнений, що необхідно шукати нову модель пенсійного забезпечення, оскільки солідарна система, що існує сьогодні, не працює.


Економічний експерт Олексій Кущ також упевнений: солідарна пенсійна система в Україні працювати вже не може.


«Солідарна система – потенційний банкрут. Це підтверджують постійно зростаючі трансферти з держбюджету на покриття дефіциту ПФУ. На наступний рік вони складуть понад 170 млрд₴ Тому є така ідея – почати виплачувати пенсії безпосередньо з бюджету. Таким чином ми, по-перше, будемо економити на адмініструванні ПФУ, а по-друге, сама система стане простішою. Єдине – тоді ці виплати вже не можна буде назвати пенсіями. Це правильніше буде назвати мінімальною соціальною виплатою», – пояснює він.


Експерти вважають, що моделей, на які може перейти Україна в разі скасування ЄСВ, існує багато.


«Можлива і така модель, при якій ЄСВ залишиться, але буде зменшений і йтимуть на другий рівень пенсійного забезпечення – на особисті рахунки українців в недержавних пенсійних фондах. Люди зможуть використовувати накопичені таким чином гроші, коли вийдуть на пенсію», – каже Тарас Козак.


Олексій Кущ також запропонував схожий варіант:


«Можна, наприклад, розщепити ЄСВ на два податки. Один, близько 15%, буде ще деякий час збиратися в бюджет, щоб виплачувати мінімальну соціальну виплату – це буде податок на перехідний період. А друга частина – наприклад, 7% – може йти на обов’язкове недержавне пенсійне забезпечення. У таким випадку ми перейдемо до триярусного пенсійного забезпечення. Нижній ярус – мінімальна державна соціальна виплата. Це, так би мовити, на шматок хліба. Другий ярус – недержавний рівень, який фінансуватиметься теж за рахунок обов’язкових пенсійних відрахувань. Це вже людина накопичуватиме собі на шматок хліба з маслом. А якщо людина захоче накопичити собі на шматок хліба з маслом та ікрою – має бути добровільне недержавне пенсійне страхування», – говорить Олексій Кущ.


Між іншим, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає питання скасування ЄСВ передчасним.


«Ми, звичайно, працюємо над питанням зменшення навантаження на фонд оплати праці. Переконаний, що конкретні варіанти можна буде обговорювати у дискусії щодо малої податкової реформи. Однак питання скасування ЄСВ як мінімум передчасне. Я не розглядаю сьогодні навіть можливість скасування ЄСВ без адекватної компенсації. У той же час ми розглядаємо можливість об’єднання єдиного соціального внеску, податку на доходи фізосіб і військового збору», – сказав Данило Гетманцев.


Читайте також: Кому доведеться повертати гроші за субсидії.

Нагадаємо, у Міністерстві соціальної політики стверджують, що нова постанова Кабінету міністрів України від 20 жовтня щодо спрощення умов призначення житлових субсидій вступить у законну силу тільки з 1 травня 2020 року.



Джерело статті: “http://glavcom.ua/economics/finances/skasuvannja-pensij-v-ukrajini-chi-pravda-tse-i-jak-zhiti-bez-nih-638859.html”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя